Синдром відміни антидепресантів: що варто знати та як впоратися

Синдром відміни антидепресантів не є рідкісним явищем і може значно ускладнити повсякденне життя. У статті розглянемо, чому виникає цей синдром, які його симптоми, скільки триває, як пережити його без шкоди для здоров’я та як полегшити процес виходу з медикаментозної підтримки.

Що таке синдром відміни антидепресантів

Цей стан виникає після припинення або різкого зниження дози препаратів, які впливають на нейротрансмітери — зокрема серотонін. Найчастіше симптоми спостерігаються у людей, які приймали антидепресанти тривалий час.

Організм звикає до штучного регулювання рівня серотоніну, і його самостійна регуляція деякий час порушена. Це і викликає специфічну реакцію — від психологічного дискомфорту до фізіологічних порушень.

Основні симптоми синдрому відміни

Ознаки синдрому можуть бути різними за інтенсивністю, залежно від тривалості прийому, типу препарату та індивідуальних особливостей організму. Найчастіші симптоми:

  • головний біль;
  • запаморочення, відчуття “електричних ударів” у голові;
  • нудота, проблеми з травленням;
  • порушення сну;
  • підвищена тривожність або депресивний стан;
  • дратівливість;
  • плаксивість;
  • панічні атаки;
  • проблеми з концентрацією;
  • відчуття нереальності або віддаленості від реальності.

У деяких людей може виникнути навіть відчуття, що депресія повернулася. Це часто вводить в оману, хоча насправді симптоми спричинені саме відміною препарату.

Скільки триває синдром відміни

Тривалість залежить від типу антидепресанту, дозування, індивідуальної чутливості. У більшості випадків гостра фаза триває від кількох днів до двох тижнів. Проте у деяких випадках залишкові симптоми можуть зберігатися до кількох місяців.

Особливо важливо не порівнювати себе з іншими. Навіть якщо комусь вдалось швидко повернутись до норми, це не означає, що ваш досвід буде таким самим.

Як пережити синдром відміни без шкоди

Процес припинення антидепресантів має відбуватись під контролем лікаря. Самовільне різке припинення — одна з головних причин сильного синдрому. Ось що варто врахувати:

  • поступове зменшення дози за схемою, рекомендованою лікарем;
  • уважне спостереження за самопочуттям і ведення щоденника настрою;
  • підтримка з боку близьких або психотерапевта;
  • дотримання режиму сну і харчування;
  • фізична активність, яка полегшує симптоми;
  • уникнення алкоголю та інших психоактивних речовин.

Як полегшити симптоми під час відміни

Є кілька способів, які допомагають знизити дискомфорт.

Зміна способу життя

  • відпочинок на свіжому повітрі;
  • легка фізична активність — йога, прогулянки;
  • здорове харчування без стимуляторів — кофеїну, алкоголю, фастфуду;
  • регулярний графік сну.

Психоемоційна підтримка

  • звернення до психотерапевта;
  • медитація, дихальні вправи, усвідомленість;
  • позитивна рутина — нові хобі, спілкування, музика.

Медичне втручання

  • лікар може тимчасово призначити препарати для зменшення симптомів — наприклад, легкі транквілізатори;
  • у деяких випадках застосовується перехід на інший антидепресант із поступовим зниженням дози.

Чи завжди виникає синдром відміни

Не у кожного, хто припиняє прийом антидепресантів, виникає цей синдром. Частіше він спостерігається при прийомі СІЗЗС (селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну) з коротким періодом напіввиведення. Наприклад, пароксетин має вищий ризик, ніж флуоксетин.

Важливо також пам’ятати: симптоми відміни — це не ознака, що вам знову потрібні ліки. Це лише реакція організму, яка з часом минає.

Коли звертатися по допомогу

Якщо стан надто важкий або симптоми не минають протягом тривалого часу, обов’язково зверніться до лікаря. Затяжна або важка форма синдрому може потребувати корекції лікування.

Не менш важливо говорити про свій стан із близькими, аби отримати підтримку і зменшити відчуття ізоляції.

Підсумки: як безпечно вийти з терапії

Синдром відміни антидепресантів — це тимчасове явище, яке можна полегшити за допомогою поетапного підходу та підтримки. Правильне припинення прийому препаратів, турбота про себе та увага до симптомів допомагають пройти цей період з мінімальним дискомфортом.

Не бійтеся говорити з лікарем, ставити запитання, просити підтримки. Вихід із медикаментозної терапії — це ще один крок до повноцінного, здорового життя.

Залишити відповідь